Історична довідка  про с. Городище

Березнівського району Рівненської області

 

       Село Городище розміщене на лівому березі річки Случ. Воно давнього походження. Ось що писав про село Тадеуш  Стецький у 1888 році: „Село Городище належить до часів дохристиянських. Сама назва вже говорить про нього, що воно являє собою оборонне укріплення. Навкруги села - земляні вали, насипи або городища”.

      Перша згадка про село в друкованих джерелах відноситься до 1629 року. Тоді тут було 22 дими.

      В околицях села виявлено давньоруське городище (ХІ – ХІІІ).

       Молодим було Лизано, яке влилося в село Городище. Назва села походить від слова „лізти” (за місцевим діалектом „лиести”).

Місцевий житель села Петро Плескач переказував, що за пам’яті його батька тут було 40 господарств, що „злізлись” сюди з навколишніх сіл: Віткович, Горлівки, Лінчина, Полян. Землю серед селян ділив староста шнурком, тобто міркою в 12 метрів.

    Історія цих сіл здавна пов’язувалась  з експлуатацією поміщиками бідних поліщуків, синонімами життя, яких була бідність і темнота.

Після скасування кріпосного права в 1861 році селяни не мали змоги сплатити викупні платежі. З цієї причини часто виникали суперечки селян з представниками властей. Жителі цих населених пунктів раніше були кріпаками пана Малинського, який тяжко експлуатував селян.

      Нестерпним було становище селян і в роки панської Польщі. Селяни не сплачували податків по 3 і більше років.

Злидні, неписьменність, часті захворювання були постійними супутниками поліських селян. В 1939 році, за словами старожилів, у селі була створена сільська рада. Першим головою сільської ради був Луцик Євген.

У 1923 році почала працювати школа на дві класні кімнати. Навчання вів піп і один вчитель. З 1944  по 1947 роки в селі Лізяно працювала початкова школа. А з 1947 року – семирічна школа, з 1958 року – восьмирічна школа. У 1988 році побудована нова  середня школа.